Мене завжди дивує відсутність винахідливості у людей. А у питаннях подарунків тим більше. Це ж як так не знайти, що подарувать? Себе б уже подарували, чи власні нирки, мозок… Хоча тут вже постає питання кому він, у такому випадку, треба, хіба що чиясь мама його смачно готує.
Ось мій подарунок на 8 березня цього року. 
P.S. Зі святом восьмого березня, жінки та дівчата, щастя і надхнення Вам. 
Почнемо із того, що зустріч за всіма параметрами була на багато потужніша ніж минулого року. Бо святкував Новий Рік не вдома, і не сам, і не один. Отака виявляється цікава штука – стосунки. Альтернатива – найкращий вихід із суперечок. Тому свято довелося перенести на нейтральну територію – до Києва, на Майдан, у юрму незнайомих людей.
Завдання №1: Дістатись Києва у п’ятницю після роботи.
Через те, що навіть офіційно ми мали завершувати роботу о 16тій, а насправді ніхто нічого не робив уже після 13ї, і часу було до 22ї, – проблем із цим не виникло.
У Києві був початок восьмої.
У цей весняний святковий день хочу привітати усіх жінок зі святом.
Побільше на Вашому життєвому шляху чоловіків, які не хворіють на склероз, а пам’ятають щодня 24/365(6), про те що Ви жінка, і потребуєте весь час, а не один день на рік, відповідного ставлення: уваги, подарунків, квітів та інших великих і малих приємностей.
