Мене завжди дивує відсутність винахідливості у людей. А у питаннях подарунків тим більше. Це ж як так не знайти, що подарувать? Себе б уже подарували, чи власні нирки, мозок… Хоча тут вже постає питання кому він, у такому випадку, треба, хіба що чиясь мама його смачно готує.
Ось мій подарунок на 8 березня цього року.

P.S. Зі святом восьмого березня, жінки та дівчата, щастя і надхнення Вам.

Почнемо із того, що зустріч за всіма параметрами була на багато потужніша ніж минулого року. Бо святкував Новий Рік не вдома, і не сам, і не один. Отака виявляється цікава штука – стосунки. Альтернатива – найкращий вихід із суперечок. Тому свято довелося перенести на нейтральну територію – до Києва, на Майдан, у юрму незнайомих людей.

Завдання №1: Дістатись Києва у п’ятницю після роботи.
Через те, що навіть офіційно ми мали завершувати роботу о 16тій, а насправді ніхто нічого не робив уже після 13ї, і часу було до 22ї, – проблем із цим не виникло.

У Києві був початок восьмої.

Читати далі »

Нарешті сталося… дотяг себе до блоґу…

Усе почалось у Житомирі 26 червня о 4:30 по обіді від супермаркету Дастор. Останні придбання і на Щорса, переїзд і шлях на Коростень… Кінцева мета: “Дістатися гір у нашій області, так званий Овруцько-Словечанський кряж“. Читати далі »

За час, що пройшов з останнього мого запису багато чого відбулося, про що можна було б написати тут. Але не всі події однаково яскраві, і як казав Жванецький: “Писати, як і, вибачте, ссяти потрібно тоді, коли вже більше несила терпіти.”

Про те що залишилось в стороні (але ще є ймовірність, що про нього буде написано згодом):

• Курси підвищення кваліфікації у Кийові 18-22 травня
• Весела риболовля в Ліщині 28 травня
• Поїздка і приготування подарунку на День Народження Аніти 29…31 травня (Київ)
• Моя присутність на весіллі в якості старшого Свідка 6-7 червня (Житомир)

І от… вчора ж таки… стрибок на мотузці з мосту (так званий RopeJumping) в парку ім. Ю. Гагаріна в Житомирі. Відео зняв молодший Свідок, за це йому велика дяка.

Читати далі »

Ці святкові дні розпочались для мене досить мляво. Перші 2 дні проспав. Режим був таким: сидіння в бізарі до шостої, сьомої ранку, потім спання до 18 19… Але здоровий сон робить свою справу.

Тому вже 3-го числа мене з друзями поперло на подвиги. Повсідались на ровери і вирушили на той бік мальовничої річки Гуйва. Бо на боці, що ближчий до міста, всі місця забиті і сидять уже мало не на головах одне у одного. Ось приблизна карта нашої подорожі:

Позаминулої п’ятниці одразу після роботи, саме під закриття магазину придбав собі новенький шосейний ровер. Хо-хо-хо, а в неділю поїхали кататись і перевіряти, що в ньму варто підкрутити. В подібних велосипедах з купою швидкостей, їх перемикачів, гальмами, кампанелами – завжди потрібно щось підкручувати. Бо якщо щось недогледіти, обов’язково десь ослабне, зітреться чи відвалиться. Читати далі »

У понеділок (23.03.2009) я таки пішов на концерт ТІКа. Взагалі-то майже не хожу на подібні заходи, якщо не сказати зовсім не відвідую. Але таку потужну подію я не міг пропустити. Не знаю чому, та мене проперли пісні цього гурту. Під час осінньої депресухи у Львові це було ковтком свіжого повітря, світлом у кінці тунелю, ниткою Аріядни, та йо, останньою соломинкою надії. Якби не вони зі своєю Свєтою, Старшим сєржантом, Піснею про Воно, Сосюрою, Загребельним… не писав би я зараз цих рядків, а можливо і цього щоденника.
Читати далі »

Отак неочікувано, ні сіло, ні впало, мов грім серед ясного неба, сталося: переміг у фотоконкурсі на Гутірці українських поетів Sevama.
Тема де відбувався фотоконкурс:
sevama.uaforums.net/–vf353.html
Відповідно опис і оголошення переможців тут:
sevama.uaforums.net/post51765.html#51765

Просто супер, набрав аж 9 голосів, обігнав сам себе не 3 голоси… Але це підштовхнуло мене роздрукувати цю панораму розміром 30 на 90 см. А сьогодні піти замовити під неї рамку. Рамка вийшла “золота” – 300 з гаком гривень, хай їй Грець… Кладемо на кризу і сподіваємось, що вона нас омине.

Як було повідомлено в одному з попередніх записів, після збирання 10$ на адсенсі, Ґууґль надіслав мені листівочку з пін-кодом. (Це він робить, щоб перевірити поштову адресу, на яку надходитимуть чеки.) І так випадково сталося, що отримав її на 8 березня
От такий вона має вигляд:


Читати далі »

Був тиждень відсутнім на роботі. Потім ще ці свята, і додатковий вихідний день. Прийшов, зранку хотів випити чаю…

І шо я бачу, аж цвіль поросла. Оце така вдячність від співробітників.

Ото хтось отримає у мене на горіхи на перше квітня…