Чому прихильникам даного питання не пояснюють ті, хто обіцяє його вирішити, що це насправді означає? Багато громадян, які всіма руками та ногами “ЗА“, не розуміють, що державна російська мова не дасть їм права повністю відмовитися від української. Навпаки, введення другої державної мови, спричинить подвійне навантаження. Вони вважають, якщо дві мови в державі, то можна всі справи вирішувати російською і не морочитися. І навіть не здогадуються, що багато чого доведеться оформляти у двох примірниках.
Здобути додатковий геморой собі – це у нас в крові. Передати болячку сусідові – взагалі межа досконалості прояву національної приналежності. У розкраденій країні грошей ні на що немає, так їх ще доведеться вбухати на подвійні написи скрізь, де тільки можна, перевидання всіх важливих документів, напевно валюту прийдеться передрукувати. Російськомовне населення України не замислюється над цим – йому ПОмаранчево. Політики, що обіцяють такий крок, просто брешуть в очі електорату. Мало того, навіть вистачає нахабства заявляти, що їм хтось у цьому заважає, чим ще більше розбурхують і так ошукане й обдурене, вже вкотре, суспільство.
Навіть якщо закрити очі на все вище викладене. Більшість з тих, хто за російську мову, як другу державну в Україні, просто не складуть із неї іспит. Адже в регіонах, так звана російська мова, вже перетворилася на суржик і сленґ, суміш бульдога з носорогом, і давно не має нічого спільного з великим і потужним. У розмовній мові процвітає мат і лайка, і, мабуть, вже їх потрібно узаконювати для захисту інтересів виборців.
Читати далі »
